Потоки натхнення

Потоки натхнення черпаю у Бозі,
Без Нього нічого робити не в змозі,
Він Пастир людей на життєвій дорозі.

Потоки пісень, де характер Твій бачу,
В ті миті чудові від радості плачу,
Бо ж знаю Премудрість — Супутницю зрячу.

Потоки свідоцтв часто в серці складаю,
Твоє керівництво в людині вбачаю,
Про кожного дбаєш, Одвічний, я знаю.

Потоки молитв, де черпаю наснагу,
На вічність в той час Ти звертаєш увагу,
А з часом потоки зійдуть на бумагу.

Потоки віршів, де Ти також присутній,
Мій Дивний, Прекрасний, Творець Всемогутній,
Натхнення прихід втім завжди незабутній.

Чи зможу я виразить вдячність вустами?
Чи зможу сягнути у небо словами?
Ти слухаєш тих, що палають серцями.

Вся слава нехай лише в небо несеться,
Із чистих сердець лиш потоками ллється,
Твоє все сповна до Христа повернеться.

Ісусові очі до нас, до творінь,
Він в змозі розсіяти будь-яку тінь,
Мій друже, стань ближче до Бога. Амінь.

17.12.2003

P.S. Складність подібного роду поезій, на відміну від звичних нам чотирьох рядкових, полягає в тому, що потрібно в трьох рядках виразити завершену думку. Це не завжди вдається зробити досконально. Втім, чи вдалося це в даній римованій мові — судити вам.

Вызов миру

Народ, проснись! Ты спишь средь дня!
Скажи, в чем смысл бытия?
Не уж лишь в том, чтоб умереть,
От жизни лучшее иметь?

Не будь подобный массе серой,
Ты развернись — возьми все верой.
Для Бога ты открыть во всем,
Глубокой ночью, светлым днем.

Не уж ты грех не ощущаешь?
От Бога ли его скрываешь?
Растленье плоти лишь вокруг,
Спеши скорей лечить недуг.

Среди грехов, среди разврата,
Ты побежден, во власти злата?
И круг друзей тебя манит,
Карьеру быструю сулит?

Не в этом смысл. Я здесь бывал.
И все мирское ощущал.
Поверь, что это все пройдет,
И мир сполна свое возьмет!

Тебя манит мечта мирская?
Настанет время, и, страдая,
В ненастный день одно поймешь,
Что все мирское — грязный грош.

Ты странник здесь, мой друг, поверь,
Когда-то Бог закроет дверь,
И в мир иной ты перейдешь,
И пред судилище придешь.

Что скажешь там Творцу в ответ?
В грехе прожил десятки лет!
Тогда себя осудишь сам:
Твой обвинитель — стыд и срам.

Возможно, ты себя узнал,
Как быстро строки прочитал,
И скорбной мукой весь объят.
Не уж поник твой милый взгляд?

Спешу сказать, что выход есть!
Забудь обман, отбросив лесть,
Паденье Богу расскажи,
Пороки сердца покажи.

И после ты — вовек прощен,
Для новой жизни воскрешен.
«Храни же святость каждый час», —
Велит тебе Господний глас.

Запомни, ты предупрежден!
Хоть может резким был мой тон,
Но все же выбор за тобой;
Прими Христа — и будь живой.

22.11.2003

Чувствованья сегодня пережил от Тебя

Чувствованья сегодня пережил от Тебя,
Мой Господь, мой Иисус подарил их любя.
Слово Божье упало — взрастило зерно,
И теперь мое сердце Тобою полно.

Хоть и тяжесть грехов я своих ощущаю,
Ты придешь, Ты простишь, Ты утешишь, я знаю.
Боже Чудный, Прекрасный, я этому рад,
Ведь душа после скорби — напоенный сад.

Ах, как благо в объятьях Твоих пребывать,
Все болезни души лишь Тебе изливать.
Ты как опытный врач все услышишь, поймешь —
И всю тяжесть порока от сердца возьмешь.

Дай мне разум небесный Тебя прославлять,
Научи лишь к Тебе во все дни прибегать.
Слово Жизни несет нам всю суть и всю соль,
Так желаю исполнить Твой план — свою роль.

12.10.2003

Жизнь, как бываешь порою ненастна

Жизнь, как бываешь порою ненастна.
Жизнь, как бываешь порою опасна.
Вот, как сегодня, я скорбью объят,
Будто обрушился горести град.

Все, что я сделал плохого доселе,
Знает подробно Господь в самом деле.
И ничего я скрывать не желаю —
Милость с небес лишь в мольбе ожидаю.

Что ж, оправданью тут места не дам,
Сам виноват был порою, упрям.
Дай наказанье спокойно нести,
Что б не иссяк сам от боли в пути.

Боже, вся жизнь от Тебя мне дана!
Горесть наукой порой суждена.
Вот и урок из сего извлекаю:
Что раньше сеял — сейчас пожинаю.

Дай в эти дни пред Тобою склониться,
Ты научи лишь Тебе покориться.
И с сожаленьем грехи все открыть,
Боже, ты знаешь, так хочется жить!

Все же надеюсь, что милости луч
Вновь воссияет. И тяжесть средь туч
Снимешь в момент. Это твердо я знаю:
Чудный Господь, на Тебя уповаю.

10.11.2003

Сьогодні день у нас чудовий,
Сьогодні тиждень маєм новий.
Цей літній ранок — наче казка,
Для нас настав, як Божа ласка.

Як я за вами заскучав,
Приїхать в місто поспішав.
Люблю прекрасний колектив,
І з вами разом знов ожив.

Рядки лягають на папір,
І от, напруживши свій зір,
Я річ прекрасну зрозумів,
І записати вам зумів.

Життя — це розмаїття фарб,
Воно прекрасне наче скарб.
Життя, прекрасне та чудове,
Нехай покаже нам щось нове.

Цінуйте те, що кожний має,
Про інше хай Господь подбає.
Минуло все, минула втома.
Я знову в Києві, я вдома.

10.08.2003

Зима

Зима. Почувся крик дитини.
Нове народження людини...
Для Бога цінність дивну мала —
Христу життя душа віддала.

В житті по-всякому буває:
Хвороба теж тут місце має.
Тоді здавалось: «Бог забув,
Молитви Він мої не чув».

В години ті на схилах кручі,
Коли вітри ревли могучі,
Ісус про тебе пам’ятав
І ні на мить не забував.

Можливо ближні ображали
В години ті не співчували.
Але згадай страждальця Йова,
В кінці страждань його — обнова.

Нам планів Божих не збагнути,
Не в змозі ми їх осягнути.
Але вони — це просто диво,
Кінець очікуй терпеливо.

Є шлях ім’ям Вузька Стежина —
Це вірний друг християнина.
Його кінець — гора Сіон,
Це істина і це не сон.

Свічки погаснуть, тиша стане,
Для тебе нова мить настане.
Ти знов слова ці прочитаєш,
Для себе щось нове пізнаєш.

А в твоїх дивних двадцять п’ять
Одне лиш хочеться сказать:
«Тримай свій шлях у височінь,
І з Богом будь завжди. Амінь»

2.02.2003