Осел і слон (притча)

Осел упертий перекрив ворота,
Не довподоби звірі, світ, робота.
Тварини попуститись врозумляли,
«Вступися, нам дорогу дай», — благали.

Година, друга та стоїть віслюк.
Від ніг важких почувся сильний стук.
Купатись захотів великий слон,
До річки риссю — справжній марафон.

Долав дистанцію, добіг до брами.
Тут оченята у осла пішли кругами.
Герой упертий вчасно поступився,
Ще б мить і він з хірургом подружився б.

Господь наш інструмент для впертих має,
Нагнути шию їм — про це подбає.
А ще слонів у Африці багато
І шлях розчистити для них — це свято.

07.10.2009



Свободу Бог нам дарував

На закриття ХIІ християнської молодіжної конференції в м. Малині

Свободу Бог нам дарував,
Для України милість дав!
Мужі від влади приїжджали
І нас на зїзд благословляли.

Хоча лякала нас негода,
Але від Господа погода.
В молитві сонця ми просили —
В промінні більшість часу жили.

Нам передали факел віри
У практиці, вченні без міри.
Цей виноградник дасть ще плід,
В історії залишить слід.

Присутність Божа наповняла
Де в покаянні підіймала
Всю молодь що іде з Христом.
Подяки далі був псалом.

Тут спів хорів плекав довкілля,
Бо це Христове є весілля.
Творцю співали Алілуйя,
Коли із Богом — то живу я.

П’ятидесятниця прийшла
І Дух Святий казав слова
Що прямо в серце нам запали
Девіз простий запам’ятали:

Ось я, Господь, пошли мене,
Хай Твоє слово досягне
Усіх усюд. Бо слави тінь
На Землю впала вже. Амінь.

15.07.2009



Новоспеченій сім'ї

Присвячується Богдану і Марічці Галюкам

Сім’ю колись сам Бог створив,
І двох людей благословив.
Богдан, Марічка ви — одне,
Там де любов — Господь живе.
Всевишній має план для вас,
Хай гріє думка ця всякчас.

11.07.2009



Ось я, Господь, пошли мене

На відкриття ХIІ християнської молодіжної конференції в м. Малині

«Ось я, Господь, пошли мене,
Бажання маю лиш одне:
Служити в святості Тобі,
Завдання виконати всі».

І Бог Ісаю в спадок взяв,
Пророка сильного підняв.
Народу Божому служив,
Він місію Творця звершив.

І ці слова лунають знову,
Візміть девіз цей за основу.
Бо вас Бог Вишній закликає,
Небесну справу доручає.

Без примусу служіть народу,
Несіть євангельську свободу.
Своє життя Христу віддайте,
Він дивно поведе, чекайте.

Дванадцятий цей з’їзд у нас,
Як швидко плине, друзі, час.
Дванадцять в Бога — повнота,
Шукайте голос тут Христа.

Ось я, Господь, пошли мене!
Все те, що маю — це Твоє.
Я — інструмент в Твоїх руках,
Ти через мене дій в серцях.

06.07.2009



Життєві вислови

Хоч незначний нюанс, але міняє сутність,
Один лиш хибний крок — руйнує всю майбутність.

* * *

Стверджений у Бозі вплив серйозний має,
Словом володіє, натовпи збирає.

* * *

Хто людей навчає той їх і формує,
Хто глобально мислить — той і домінує.

02.07.2009



Він людей шукає

Стверджений у Бозі як вода проллється,
В кому Дух палає той і не здається.
Хоч зійде у пекло — знову підведеться,
Знає, що вінець мужнім лиш дається.

В Бога сотні справ, Він людей шукає,
Добру звістку нести грішникам бажає.
Навіть на простих силу виливає.
Так! Трудитись варто, Він тебе чекає.

06.06.2009



Про вибір

Хто штурвал тримає — літаком керує,
Хто проекти креслить — кораблі будує.
Хто ініціатор — той і вибір має,
Рішення за ним, так Господь навчає.

25.05.2009



Про мисливців

Цілі не видно? Рушницю ховають!
Пильні мисливці дарма не стріляють.
Знають коли натиснути курок,
Влучність — це суть і практичний урок.
Сили на вітер свої не кидай,
Божого часу в терпінні чекай.

23.05.2009



Невгамовна ворона

Пафосна ворона прилетіла
І хизуючись на стовпчик сіла:
«Обдарована талантом я,
Змалечку співала все життя».

Кар-кар-кар... Вся фауна зібралась
Та й бездарним звукам дивувалась.
Перший крок жадали всі зробити;
Як же мильну оперу спинити?

Та черговий в будці чоловік
Кнопку натиснув, «талант» засік.
І шлагбаум зверху опустився,
На вороні влучно зупинився.

Втратила свідомість тут перната —
Аплодують з радістю звірята.
А коли вона прийшла до тями
Висновок озвучила словами:

«Визнали талант мій, голос сольний
Він як у зірок дзвінкий, гастрольний
Знепритомніла, мабудь, від слави
Від овацій сильних — гарні справи».

Рішення прийняла не мовчати
І для блага ближніх всіх співати.
Опускався ще шлагбаум двічі,
Приземлявся «зірці» поміж вічі...

Сторож взяв десь металевий люк,
Вкинув. Пролунав останній звук.
Тиша бажана прийшла в довкілля,
Досі в злагоді живе Поділля.

Мудрий бач себе не виставляє
В християнстві він і працю має.
Бо мовчання — це твоє служіння,
Будь смиренний, прояви терпіння.

13.05.2009



Спрямований погляд

Коли дивлюсь у небо — то хочеться літати,
Поглянувши на сонце — тепло усім давати.
Відчувши спів весни — душа вся розквітає,
До хворого прийду — то співчуття зростає.

Погляну на мураху — і хочеться трудитись,
На голуба дивлюся — та й хочеться миритись.
Почую соловейка — то хочеться співати,
На лебедів дивлюсь — до смерті вірним стати.

Пограю з молодими — енергія приходить,
Беру дитя до рук — то трепетливість сходить.
З солдатом поруч йду — сміливості навчаюсь,
Зі старцем поведусь — терпіння набираюсь.

Послухаю поета — з романтикою дружу,
За спринтером пильную — то м’язи всі напружу.
Спілкуючись з жінками — деталі помічаю,
А з сильними мужами — вершини покоряю.

Думкам свободу дам — гріхи всі випливають,
Як Церкву залишаю — спокуси огортають.
Відчую алкоголь — розпуста на порозі,
Попущу сатані — залишить на морозі.

Погляну на Христа і хочеться любити,
Читаючи про Бога — у святості прожити.
Міркуючи про вишнє — обличчя небом сяє,
Якщо із Богом ти — це ближніх привертає.

Куди спрямуєш погляд — таким і згодом станеш,
Або розквітнеш ти або навік зав’янеш.

25.04.2009



Можна...

Можна безліч слів за день сказати
Та у них немає глибини.
Можна гарні квіти дарувати
Та тримати зло до сідини.

Можна неподумавши вчинити,
Потім шкодувати все життя.
Можна почуття комусь розбити
Та сприйняти це за відкриття.

Можна бути вдома серед рідних,
Почуватися однак чужим.
Можна довго жити серед бідних,
І не стати в майбутті скупим.

Можна бути у літах похилих
Та душа мов ангел молода.
Можна слухати поетів милих,
Вчинки їх на практиці — біда.

Можна міркувати так: «Я зрячий»
І однак лишитися сліпим.
Можна погляд бачити гарячий
Та ніколи не зігрітись ним.

Можна прощення не раз просити
Та в словах відсутнє розкаяння.
Можна смуток у собі носити,
А для серця благо та надбання.

Можна веселитися доволі,
Потім старість в смутку провести.
Можна плакати ночами в полі
Згодом радість в повноті знайти.

Можна змусити робити справу,
Це, однак, не буде добра воля.
Можна не карати за розправу,
А життя навчить — така вже доля.

Можна суперечки обійти,
Показавши тихо правоту.
Можна святість в діях донести,
Хтось відчує в серці темноту.

Можна тілом у служінні бути,
І однак дружити із гріхом.
Можна проповідь, пророцтва чути,
Але йти Ахавовим шляхом.

Варто зрозуміти що ми люди,
Ідеальних тут не слід шукати.
Бач, властиві грішним пересуди,
Є Святий Господь, ти мусиш знати.

В Нього попроси про неможливе,
І скажи як Йосип: «Не моє».
Якщо маєш серце терпеливе —
В Бозі, друже, все для тебе є!

14.03.2009



Бабуся і помідори

Бабуся на ринку товар продавала,
Свої помідори весь день вихваляла.
Купець підійшов, інтерес проявив:
«Ці овочі гарні, я їх би купив!

Червонець даю за один кілограм,
Товар запакую і вивезу сам».
«Е, ні… Що придумав. П’ятнадцять бажаю,
За менше віддати і гадки не маю!»

«Це дорого, бабцю, ціну опускайте,
Та свій урожай на банкноти міняйте».
П’ять днів проминуло, ціна не змінилась.
Старенька в надії у натовп дивилась.

І знов покупець підійшов до бабусі:
«Сьогодні я в настрої, в доброму дусі.
Сім гривень даю — забираю товар,
Ідіть вже додому, залиште базар.

Я бачу що овочі стали м’якими,
Бо спека невпинно полює за ними».
«Ціна не змінилась, складає п’ятнадцять,
А краще шукайте п’ятірками двадцять! —

Старенька уперто на свому стоїть, —
Скупі покупці геть від мене ідіть».
Три дні пролетіли. Бабуся зітхає.
І все бізнесменів багатих чекає.

І знов покупець підійшов до прилавку
Та й зменшив наразі фінансову ставку:
«Дві гривні — реальна ціна помідорам,
Я все заберу та й кінець нашим зборам.

Вони вже підгнили, повітря немає,
І ваш урожай на очах засихає.
З них кетчуп хіба тільки можна зробити
Або в музиканта невдаху вцілити».

Вам раджу даремно вже завтра роздати,
Бо клопоту з вивозом будете мати.
«П’ятнадцять, не менше — це крайня ціна!
Якщо не заплатите — з’їм їх сама».

Мінорних співала та жінка пісень,
Мішки на смітник — то трагічний був день.
Бабусю розсудливість бач залишила,
Здоровому глузду шляхи перекрила.

Не варто, мій друже, ціну набивати,
Важливо реальний на все погляд мати.
Живи в сьогоденні, про зорі не мрій,
Йди стрімко до цілі і довго не стій.

21.02.2009



Не зійшлися характерами

«Характери різні», — банально звучить.
Ви вже розлучаєтесь. Варто на мить
Згадати кохання яке вас єднало,
Шкода, після шлюбу по трохи згасало.

Різниця в характері тут ні при чому,
Бо заповідь Божу руйнуєш в цілому.
Себе, бачиш, кожен не хоче ламати,
Тим більше супутника з прірви підняти.

Характери різні? Причина проста:
Давно ви живете без духу Христа.
Духовність, о люди, покинула вас,
Бо свій егоїзм ви плекали не раз.

10.02.2009



М'якушка

М'якушку хтось від хліба відірвав
І голубу шматок духмяний дав.
Пройшла хвилина — зграя прилетіла,
До крихти ту поживу свіжу з’їла.

Якщо ти проповідуєш про Бога
І відчуваєш силу — перемога.
Тоді достатньо щоб один почув
І вихід від гріха свого здобув.

Надалі ближніх сотню приведе
І натовп той Христа в словах знайде.
Небесний хліб ти можеш роздавати,
Якщо небесну святість будеш мати.

Якщо ж слова ефекту не дають
І втомлені додому люди йдуть
Стосунки із Ісусом переглянь,
З гріхом дружити, друже, перестань.

01.02.2009

 
 2008   вгору   2010 

   © 2006-2013, poeziya.org.ua
Хостинг: domens.com.ua
Ідея, розробка: В. Бондарчук  
Rambler's Top100 Украина онлайн Каталог христианских сайтов Для ТЕБЯ